Боротьба проти агресивної політики Путіна – це боротьба республіканізму проти феодалізму.

Анатолій Пінчук.

Боротьба проти агресивної політики Путіна – це боротьба республіканізму проти феодалізму.

 

Скандал навколо спроб втручання російських спецслужю у вибори в США набуває обертів. Вперше за світову історію йдеться про спроби маніпулювання американською політичною системою. Причому маніпулювання з боку злочинного авторитарного режиму Путіна.

Подивиться на Європу – Франція, а зараз вже і Німеччина та інші країни захлинаються від навалу біженців. Але вони захлинаються не від біженців, а саме від «навалу». Від того, що невиховані на засадах християнської етики біженці просто ігнорують європейські засади та правила і починають становити загрозу самим європейцям.

А самі європейці на цьому тлі також «ведуться» на пропаганду своїх начебто націоналістичних політиків-популістів, які виявляються користуються фінансовою підтримкою Кремля, а також на російську медійну пропаганду, в яку Кремль вкладає шалені кошти.

Фактично можна стверджувати, що усталена система класичної представницької демократії виявилась інституційно неспроможною протидіяти негативним маніпулятивним зовнішнім впливам та маніпуляції або навпаки грубій силі та зневаги всередині.

Ще гірша ситуація в Україні, де більш витончених маніпулятивних технологій додається класична політична корупція з підкупами і політиків і навіть самих виборців.

Фактично Україна стала зараз передовою війни двох світоглядів, двох засад суспільного буття.

Перший можна спрощено назвати феодальним. Він походить від тези – влада від Бога. А фактично влада сили, коли людина чи група людей в той чи інший спосіб захоплюють владу і здійснюють її далі в своїх особистих корисних інтересах, прикриваючись при цьому красивими словами.

Другий можна умовно назвати громадянським чи республіканським. Він відповідно походить від тези – влада від Народу. Він передбачає наявність суспільного договору, за яким владі делегуються певні повноваження для захисту та реалізації інтересів тих, хто ці повноваження делегує. Тобто, якщо мова йде про державну владу – то для захисту та реалізацію інтересів громадян.

Революція Гідності, що відбулась в Україні була фактично революцією свідомих громадян проти клептократичної банди олігархів, які намагались узурпувати владу та до того ж були ще й готові віддати частину державного суверенітету більш могутньому східному феодалу – Путіну.

Проте окрім свідомих громадян Революцію гідності підтримала і частина олігархів – тих, які не потрапили до владної зграї і яким загрожувала втрата майна та бізнесу. Лише частина з них дійсно хотіла нових прозорих правил життя та бізнесу без корупції та маніпуляцій. Більша частина хотіла захистити себе та свої активи, а потім повернути особистий доступ до влади, як до ресурсу самозбагачення.

В кожній країні є частина населення, яка не має активної громадянської позиції, а деякі навіть і не чітко ідентифікують себе, як громадяни (мається на увазі не за паспортом, а за усвідомленням себе частиною деякої, як правило національної спільноти, зі спільними інтересами). В Україні, як в пострадянській країні, така частина населення досить значна. Обидва українські Майдани перемогли через те, що в протистоянні між громадянським суспільством та клептократами, пасивна або патерналістськи налаштована частина населення неприймала участь. Проте на загальних виборах, коли цією частиною маніпулюють  вона відіграє свою негативну роль.

Саме ця частина найбільш схильна піддаватись впливу маніпулятивних технологій та популізму зокрема. І якщо в США потрохи почало відбуватись суспільне прозріння, а також усвідомлення реальної небезпеки російського втручання на рівні еліти, то в Україні маніпулятивні технології ще досить успішно працюють. А олігархи, корупціонери та агенти впливу Кремля успішно ними користуються.

Але коріння у цих технологій одне, а відповідно і засоби протидії подібні.

Головний засіб – забезпечення усвідомленого та відповідального вибору громадян на основі суспільного договору.

Конституційним Конвентом в Філадельфії на основі суспільного договору були створені США і це забезпечувало і досі забезпечує, навіть з урахуванням викликів популізму та маніпуляцій стабільність політичної системи. Україна на жаль цей шлях ще не пройшла, хоча саме республіканська форма правління була притаманна слав’янським народам і насамперед українцям, починаючи з вічових традицій і продовжуючи традиціями Запорізьської Січі. Взагалі історія становлення Сполучених Штатів Америки і становлення Української держави має багато спільного. Насамперед – в частині суспільного управління. До речі на відміну від країн «старої» Європи, в деяких з яких і нині є монархічний(а за корінням – феодальний) устрій, хоча й облагороджений сучасними атрибутами демократії та християнської етики, проте, як вже було сказано безсилий перед сучасними викликами.

Проте країни Східної Європи,  такі як Польща, Словаччина, країни Балтії, навпаки більше адаптовані до сучасних викликів.

Таж Естонія, наприклад, скликавши Конституційну Асамблею для ухвалення нової Конституції, а також застосувавши певні громадянські цензі створила одну з найуспішніших систем державного управління.

Це до речі ще один чинник підтвердження правильності геополітичної теорії Маккиндера та необхідності співпраці «морських» та «проміжних» країн проти «континетальної імперії»

Я сподіваюсь, що ми також здолаємо цей шлях. Ще в 2007 року на Громадянській Асамблеї України пролунала вимога то політикуму ухвалити нову Конституцію України, як Новий Суспільний договір в установчий спосіб.

За ці роки ця вимога громадянського суспільства стала потужнішою і матеріалізувалась у вигляді відповідного законопроекту у Верховній Раді і набуває дедалі більшої підтримки.

Але зараз цього вже недостатньо. Саме Революція Гідності та загроза створення на кордоні з Російською Імперією, яку намагається відбудувати Путін, успішної громадянської республіки(до того ж слав’янської), спонукала Путіна до агресії проти України. Тому що успішність України неминуче призведе до повалення авторитарного феодально-олігархічного режиму в самій Росії. І через це триває гібридна війна. Не лише на Сході України, а і в самій Україні. А зараз вже і в Європі, і в США.

Один з головних фронтів цієї війни – це боротьба за свідомість.

Людина, яка усвідомлює себе громадянином, усвідомлює власну та спільну з іншими громадянами відповідальність за своє майбутнє не піддається маніпуляціям. Вона використовує технічні досягнення цивілізації для більш ефективного урядування, а не дозволяє вводити себе в оману. Зі свідомістю приходять гідність та відповідальність.

Саме забезпечення домінування свідомості та відповідальності в суспільно-політичному устрої і є адекватними відповідями на чергові спроби маніпуляцій з боку клептократів-маніпуляторів.

Балтійські країни застосували в свій час мовний ценз для ідентифікації громадянства. Зараз мають бути застосовані більш ефективні запобіжники. Вони мають бути спрямовані на з одного боку на обмеження фінансових, медійних, адміністративних та інших ресурсів на громадян, а з другого саме на забезпечення саме свідомого та відповідального вибору лише тими, хто ідентифікує себе свідомими та відповідальними громадянами, для яких творення та розвиток їх держави – це їх спільна справа. Тобто суспільна справа. Тобто «рес публіка».

Основа Республіки  усвідомлений вибір громадян. Саме відбудова справжніх республік із потужними запобіжниками проти маніпуляцій і є гідною відповіддю загарбницьким спробам феодально-клептократичних угруповань заволодіти «несвідомими душами».

Такими запобіжниками можуть бути: запровадження громадянської освіти та умови знання засад державотворення для участі у виборах, впровадження суто символічного добровільного громадянського податку, більш детальна регламентація діяльності політичних партій, спрямована на забезпечення їх прозорості, абсолютна прозорість та підзвітність громадянам державної влади, обмеження на використання політичної реклами, тощо. Їх вироблення має бути предметом загальносуспільної дискусії.

А Республіканський лад, як форма свідомої співпраці свідомих громадян,
не лише сприятиме ухваленню найбільш ефективних рішень і щодо відсічі
російським чи будь яким іншим феодалам-агрессорам, а й здатний стати
основою більш ефективного саморозвитку суспільств та нового
світоустрою. І я сподіваюсь, що США та Україна стануть лідерами
суспільної світової перебудови.